Цей сайт використовує технічні (необхідні) та аналітичні cookies.
Продовжуючи перегляд, ви погоджуєтеся на використання cookies.

Виставка та дві ініціативи у Львові, присвячені дружбі між Італією та Україною

Dialoghi. Riflessioni a colori su guerra, pace, resistenza e cultura. Artisti ucraini e italiani a confronto. (1)

Посол Італії в Україні П’єр Франческо Дзадзо разом з головою Львівської ОВА Максимом Козицьким відкрили виставку «Діалоги. Рефлексії в кольорі про війну, мир, опір і культуру».

Проект, реалізований Італійським інститутом культури в Україні у співпраці з Львівським палацом мистецтв, об’єднує роботи художників з двох країн, які символічно діалогують один з одним через кольори своїх полотен. Так, на виставці можна побачити твори Артура Котика зі Львова та Віктора Бариби з Києва, італійських митців Паоло Койї, Клаудіо Розаті, Наталі Феррарі та Лучіо Альфонці. У фокусі виставки – діалог, який, на відміну від інших форм насильницького нав’язування ідей, дозволяє співрозмовникам протистояти один одному та досліджувати складні поняття, зокрема війни, миру, опору та культури.

Роботи виконані в різноманітних техніках, матеріалах, кольорах або їх відсутності, абстрактні, геометричні фігури з сильним символічним та архетипним змістом, як от:  людина у пошуках свого дому, сильна та мужня жіноча постать чи український тризуб як символ сили та національної ідентичності.

«Творче мистецьке самовираження є одним з найблагородніших проявів свободи, поряд зі свободою думки та демократичними цінностями; воно протистоїть війні, яка є синонімом руйнування, і цим самим  набуває значення символу стійкості українського народу проти варварської російської агресії» – підкреслив пан Посол.

Після відкриття виставки відбулося урочисте погашення поштової марки «Разом ми сильніші», випущеної Укрпоштою, що уособлює тісні зв’язки між двома країнами.

Насамкінець, Посол Дзадзо взяв участь у церемонії посадки дерева у сквері перед Львівською адміністрацією, як живого символу дружби між італійцями та українцями. Символ, який житите довго і  буде нагадувати нам про те, що навіть під час найдраматичнішої фази російського вторгнення італійські установи ніколи не  покидали територію України.