Офіційні спонсори: Супермаркет Santim, Юридична фірма “Гвоздій та Оберкович”; Офіційний авіаперевізник: Міжнародні авіалінії України
У рамках “Italia Festival Barocco – Другий фестиваль італійського музичного бароко
Рим та Венеція. Міста-символи сучасного суспільства, які часто мали несхожі політичні й соціальні устрої, що призводило до розвитку відмінних мистецьких напрямів, які проте легко вписувалися в спільну картину італійського Відродження.Рим – «Caput Mundi» («світова столиця») – місце, яке спокушало мандрівників, що прагнули наблизитись до античної культури, а також познайомитись з урбанізованою сучасністю міста. Венеція – Морська Республіка з необмеженими торгівельними кордонами, що прагне пізнавати чужі культури, поглинаючи їх в свою власну та, водночас, надаючи їм можливість розвитку.
Міць та форма стають символічною основою для мистецьких течій XVI століття, що в XVII суттєво не змінюється. «Не було жодних змін, що торкнулися б суспільно-політичного устрою, проте всюди відкрито почали застосовувати «нове». (Мараваль). Це – те «нове», що здіймається поза раціональністю, що приваблює. Це – те небачене, що спокушає, «не змінюючи в корені існуючих устоїв».
Отже, контрапунктні принципи, що спостерігаються у мистецькому житті «Вічного міста» не підлягають обговоренню, а просто виливаються у «поліхорову» музику під час пишних барокових святкувань, духовний драматизм возвеличується в Ораторії. Натомість у Венеції одноголосий спів розвивається у драмі Монтеверді, а страсті з мадригалів перенасичують форми оперного театру (саме тут з’являється перший публічний театр). «Друга практика» відтворює постійні зміни та нескінченну надмірність, але усе заради емоційності та барокових святкувань.